які виділив Доктор Річард Тодескі, психолог, який майже 30 років тому, досліджуючи реакцію на травму, ввів цей термін у психології:
1. Відчуття більшої сили.
Це переживання власної сили і потужності проходити крізь наступні складнощі та напругу. Люди кажуть, що після того, що їм довелося пережити, вони можуть пройти через будь-що, спираючись на себе та власну силу. Розвивають самоствердження та впевненість у власних «Можу!»
2. Більше цінування життя.
Люди починають бути вдячними за кожен день життя та цінувати маленькі життєві дрібниці, передивляються пріоритети. Вдячність була важливою складовою цього аспекту.
3. Нові можливості та перспективи.
Так, травматична подія зробила недоступним та втраченими певні аспекти життя. Втім люди знаходять нові перспективи у своєму житті, ті що не бачилися раніше.
4. Стосунки стали більш глибокими.
Люди починають проявляти більшу емпатію, співчуття та піклування про інших. Стають більш сприйнятливими до болю іншого і можуть створювати глибші зв’язки та стосунки.
5. Духовна екзистенційна зміна.
Люди починають переосмислювати сенси та цінності. Зустріч із травмуючою подією дає поштовх для перегляду сприйняття сутності смерті та життя. Люди починають шукати відповіді на великі філософські питання: У чому сенс жити? Яка моя ціль? Що буде цінним?
Доктор Тодескі відзначив, що у посттравматичному зростанні у когось присутні усі п’ять аспектів, а у когось один-два. Адже є багато версій і способів посттравматичного зростання. І кожен з них важливо помічати та з гідністю та повагою зустрічати. Саме цей фокус уваги на зростання стає опорним і допоміжним.
Одночасно, він відзначив важливим розуміння, що:
– Зростання після травми розглядається як таке, що походить не від травми, а із сутності людини.
– Допомагає розвитку НЕ сама травмуюча подія, а те, як людина зустрічалася, гартувалася та боролася з цією подією та її наслідками, як відбувався процес осмислення того, що сталося.
Я пишу це після зустрічі Доктора Тодескі з українськими психологами. Наразі його книга перекладається українською.